Планування площі приписують відомому архітектору Івану Старову, але жодного документу на підтвердження цього факту немає. Імовірніше, площу розпланував військовий інженер Іван Князєв, який створив перший реальний план міста (додаток 1, 2, 3).
Організаційним
центром площі
стала будівля Магістрату (під № 1 у додатку 1, додаток 4), побудована в
середині у 1793 році за проєктом Івана Старова витримана у стилі суворого
класицизму. В 1794 році Магістрат був
забраний Морським відомством, і тут згодом розмістились його різні установи:
Стара експедиція, Головна гауптвахта (внаслідок чого будівля увійшла в історію
під назвою "гауптвахта"), з 1914 року тут розміщувався Музей
образотворчих мистецтв імені В.В. Верещагіна, а потім і природничо-історичний
музей. Будівля Магістрату була зруйнована приблизно в 1936 році з метою
розширення площі (додатки 5, 5а).
У 1909
році, перед будівлею Магістрату на честь
двохсотріччя Полтавської перемоги був встановлений пам'ятник Петру Великому (додаток
6). Згодом пам’ятник, виготовлений на «скору руку» з недовговічного матеріалу,
почав руйнуватися і через це його демонтували.
Між Магістратом
і Морським бульваром в 1898 році був розбитий невеликий сад, оточений гарною чавунною решіткою (під № 3 у додатку 1), який був знищений у той же час що й Магістрат.
Із західного
боку площі
весь квартал займали довгі одноповерхові будівлі – "кам'яні лавки" з
вартової і сторожовою вежею (під № 4 у додатку 1), споруджені в 1793 році за
проєктом Івана Старова. Через п'ятнадцять років вони вже, напевно, не
використовувалися за призначенням, оскільки на плані міста 1808 року лавки вже
не згадуються.
У зв'язку зі
старістю лавки були розібрані і на їх місці в 1826 році возвели будівлю Контори
над портом (додаток 7) в класичному стилі (архітектор, імовірно, Федір Вунш). Ця будівля була зруйнована під час
Другої Світової війни.
На місці Контори
в 1954 році побудували будівлю обкому
КПУ (архітектори С.К. Косенко і М.М. Бабаян, інженери
Г.Є. Порицький і А.А. Добролюбов). Зараз тут знаходяться Миколаївська міська рада та її
виконавчі органи, а також редакції
місцевих газет (додаток 8).
З північної
сторони площу обрамляв
огороджений
ажурною чавунною решіткою з турнікетами
на входах Морський бульвар, який був розбитий в 1826 році за розпорядженням
Олексія Грейга (під № 5 у додатку 1, додаток 9). Зараз це – Флотський
бульвар. Чавунна решітка знята після війни і частково, за інформацією відомого
дослідника історії Миколаєва
Ю.С. Крючкова, встановлена на території колишнього Будинку офіцерів флоту (зараз Миколаївський
палац культури та мистецтв).
З площі над
Інгульським спуском проглядався залізничний міст (під № 6 у додатку 1, додаток
10), побудований в 1916 році. Після ліквідації окружної залізної дороги в 70-ті
роки ХХ сторіччя міст був демонтований.
На північному
сході площі, над пагорбом височів собор
на честь Святого Григорія Великої Вірменії (під № 7 у додатку 1, додатки
11, 12), споруджений в 1793 році (в
1798 році - перейменований в
Адміралтейський собор). Це був головний собор Чорноморського флоту. З встановленням радянської влади в соборі
відкрили Музей революції. Приблизно в 1937-1938 роках будівлю колишнього собору
зруйнували і на його місці спорудили парашутну вишку (додаток 13). Сад, який
оточував собор, був перетворений у велодром, на якому змагалися
миколаївські велосипедисти.
У 1944 році на
місці собору було влаштовано кладовище з могилами десантників і розбитий сквер.
У 1946 році поруч з могилою спорудили
пам'ятник десантникам (скульптор А.М. Ізмалков, архітектори А.К. Марочінскій і
І.І. Пейсахіс). В 1974 році після реконструкції пам'ятник, надмогильні плити,
вічний вогонь і сквер навколо об’єднали в єдиний меморіальний комплекс, а пам’ятник був замінений на новий
(скульптор Ю.П. Поммер, архітектор А.Н. Душкина). Авторами проєкту
меморіального комплексу є миколаївські
архітектори Вадим та Ольга Попови.
На південній
стороні
площі в 1810 році була споруджена
будівля Міської управи (під № 12 у додатку
1) замість відібраного Морським відомством Магістрату. Там же знаходилось і
поліцейське управління. Проєкт належав, ймовірно, Федору Вуншу. Згодом над цією
будівлею звели пожежну каланчу. Але незадовго, у 1908 році, Городова управа
згоріла. На її місці в 1911 році за проектом архітектора Евгена Штукенберга була споруджена нова Міська
управа. Тут, після подій української революції, розміщувалася Міська рада. Будівля зруйнована під час
Другої Світової війни. На її місці в 70-ті роки ХХ сторіччя зведений Будинок
зв'язку (нині Укртелеком).
Поруч з Міський
управою в 1830 року побудували допоміжний одноповерховий будинок (під № 13 у
додатку 1). Зараз на його місці знаходиться будинок облпрофради.
Площу перетинали
під прямим кутом дві головні магістралі міста -
Адміральська вулиця, що простягнулася уздовж земель Морського відомства, і
Соборна, що зв'язувала місто з Єлисаветградської дорогою.
На перехресті
вул. Адміральської і вул. Соборної в 1873 році був споруджений монумент Олексію
Грейгу (під № 11 у додатку 1, додаток 14) роботи М.О. Мікешина і А.М.
Опекушина. Пам'ятник був зруйнований в 1922 році. Потім на постаменті
пам’ятника Грейгу був встановлений пам'ятник Леніну роботи скульптора В.В.
Козлова, який був зруйнований німцями під час окупації Миколаєва. Новий
пам’ятник Леніну на цьому ж місці був споруджений за проєктом скульптора М.Г.
Манізера. Згодом цей пам’ятник перенесли у м. Первомайськ, а новий пам’ятник (скульптор Ш. Мікотадзе,
архітектори А. Марочінскій та інші) встановили в 1957 році
на місці зруйнованого Магістрату (додатки 15, 16, 17). 22 лютого 2014
під час «ленінопаду», який пройшов по Україні, скульптуру Леніна було
скинуто з постаменту, а в 2016 році,
після зняття статусу «пам’ятка
культурної спадщини», був демонтований й постамент цього пам’ятника.
В 2019 році
розпочаті роботи з чергової реконструкції Соборної площі.
___________________________________________
Спочатку площа мала назву - Магістратський плац або Магістратська площа. В 1869 році перейменована на Соборну площу, а в 20-х роках ХХ століття її було перейменовано в Радянську площу на честь Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів (додаток 18).
В 50-х роках ХХ сторіччя
площа була поділена на дві частині: площу Леніна (зараз - Соборна згідно з рішенням Миколаївської міської ради від
14.05.2015 №47/5) та меморіальний сквер десантників. Така ситуація залишилися і
дотепер.
___________________________________________
На території сучасної Соборної площі знаходилась частина античної пам’ятки археології «Поселення Бульвар», яка датується IV-III вв. до н.е. й взята на державний облік пам’яток археології місцевого значення розпорядженням Миколаївської облдержадміністрації від 08.09.1999 №556-р.
В 2019 році ця частина пам`ятки була повністю досліджена археологічною експедицією ДП "Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба України "Інституту археології НАН України" (керівник експедиції Олександр Смирнов). В ході археологічного дослідження поряд з артефактами античної доби було виявлено невелике підвальне приміщення на території, де згідно зі старовинними мапами міста знаходилась будівля магістрату (гауптвахти), яка була однією з перших будівель міста та єдиною на сучасній території Соборної площі за всі роки її існування. Знахідці відповідно до діючого пам`яткоохоронного законодавства був наданий статус щойно виявленої пам`ятки історії.
(Довідка укладена відділом охорони культурної спадщини за книгою Крючкова Ю.С. «Град Святого Николая. Путеводитель по старому Николаеву». – Николаев. «Возможности Киммерии», 2003. – С. 45-51)
Додаток 1
Коментарі
Дописати коментар